Патологія Реабілітація Адаптація
Том 15 № 3
Повний текст журналу (pdf)

ОРИГІНАЛЬНІ СТАТТІ

В.І. Портніченко, Є.Е. Колєснікова, В.І. Носар, М.Г. Колчєва, І.М. Маньковська, А.Г.Портниченко
Зміни патерну дихання і кисеньзалежної частини енергетичного метаболізму при ротенон-індукованій первинній гіпоксії
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України; МЦ АМЕД НАН України, Київ

В експерименті на щурах-самцях лінії Вістар (6 міс) вивчали особливості енергетичного обміну (аеробна ланка), регуляції зовнішнього дихання на тлі розвитку експериментального паркінсонічного синдрому внаслідок тривалого введення ротенону, блокатора комплексу I дихального ланцюга мітохондрій (3 мг/кг на добу, 2 тижні). При введенні ротенону спостерігалася летальність 60% щурів («нестійкі» тварини, НТ) в тижневий термін, інші 40% («стійкі» тварини, СТ) мали ознаки моторних порушень (тремор, ригідність, брадикінезія і постуральна нестійкість). СТ і НТ відзначалися фазовими змінами споживання кисню (Vo2). Перша, гіпометаболічна, фаза тривала до 7 діб в обох групах. Однак, якщо в групі СТ спостерігалися зсув метаболізму (друга, перехідна фаза) і третя, гіперметаболічна, фаза (10-14 доба), то у НТ подібної перебудови не розвивалося, що супроводжувалося загибеллю щурів. Зміни зовнішнього дихання у НТ характеризувалися стеновентиляторною перебудовою патерну дихання, спостерігалося зниження вентиляції (VE) за рахунок зменшення дихального об'єму (VT) при відносно незмінній частоті дихання (f). У СТ на 3-ю добу на тлі зростання Vo2 спостерігалася ізовентиляторна перебудова патерну дихання, що проявлялося в значному прирості VT і зниженні f без змін VE. На 7-й добу СТ демонстрували зворотну ізовентиляторну перебудову дихання, яка характеризувалася дещо зниженим VE за рахунок зменшення VT при зростанні f. Надалі VE і VT залишалися незмінними при підвищеній f. Таким чином, ротенон-індукована первинна гіпоксія супроводжується як розвитком паркінсонічного синдрому, так і суттєвими фазовими змінами метаболізму на рівні тканинного дихання і регуляції зовнішнього дихання, які подібні до зрушень при адаптації до гіпоксії.
Ключові слова: ротенон, паркінсонічний синдром, регуляція дихання, газообмін.

Повний текст статті (pdf)


М.Р. Гжегоцький, О.М. Радченко
Основні поняття теорії адаптації та стресу
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицькогo, Львів

У сучасній науковій літературі часто зустрічається поняття «стрес», яке, проте, використовується у різних значеннях. Це зумовило потребу в уніфікації пов’язаних з ним понять, що важливо передусім для наукових досліджень. Метою нашого повідомлення стало конкретизування термінології теорії стресу. Визначення стресу: це стан фізіологічної або психологічної напруги, зумовлений чинниками (соматичними, розумовими, емоційними, зовнішніми або внутрішніми), які спрямовані на порушення функцій організму і яких організм намагається уникнути. Звичайно мається на увазі загальний адаптаційний синдром (ЗАС) як сукупність неспецифічних адаптаційних реакцій на вплив будь-яких несприятливих патогенних чинників – стресорів. Поділ стресу на гострий та хронічний зумовлений перш за все не тривалістю дії стресового фактора, а тривалістю перебування організму у стані незадовільної адаптації – третій стадії виснаження класичної стресової реакції, що може відбуватись чи продовжуватись вже після дії стресора. Стрес і стресова ситуація є різними поняттями. Стрес виникає у відповідь на дію стресора/стресового фактора, який завжди є комплексним, оскільки є сукупністю усіх зовнішніх та внутрішніх подразників/факторів, які у клініці чи в експерименті потрібно максимально враховувати. Стрес забезпечується стрес-реалізуючими (стрес-здійснюючими) та стрес-лімітуючими системами. До стрес-здійснюючих систем  відносяться нейрони паравентрикулярного ядра гіпоталамуса та медулли, нейрони стовбура мозку, гіпоталамо-гіпофізарно-адреналова вісь, симпатико-адреналова система, гіпоталамо-гіпофізарно-тироїдна вісь, імунна система. Лімітують стрес фізіологічне гальмування діяльності головного мозку, пригнічення нігростріатних дофамінергічних структур, активація систем простагландинів, опіоїдних пептидів та антиоксидантів, ГАМК-ергічна система та група бензодіазепінових рецепторів центральної нервової системи, оксид азоту. Стрес – лише одна з низки адаптаційних реакцій. Описані реакції тренування, спокійної та підвищеної активації, переактивації, неповноцінної адаптації, кожна з яких характеризується певним станом стрес-реалізуючих та лімітуючих систем. Поняття «дистрес» включає у себе не лише стрес-реакцію, а й реакції переактивації та неповноцінної адаптації. До сприятливих типів загальних адаптаційних реакцій, які об’єднуються поняттям «еустрес», відносяться реакції спокійної та підвищеної активації.
Ключові слова: стрес, загальний адаптаційний синдром, стресорний фактор, дистрес, еустрес

Повний текст статті (pdf)


Виноградов В.Є., Пастухова В.А., Філіппов М.М., Коваль С.Б..
Методичний підхід до активної реабілітації спортсмена високого класу після перелому плеснової кістки
Київський університет ім. Б. Грінченка, Київ; Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ; Військово-медична академія ЗС України, Київ

Встановлено, що при стомленні опорно-рухового апарату спортсмена може відбуватися прогресивна перебудова кісткової тканини, в результаті якої виникають м'язовий дисбаланс, недостатня гнучкість суглобів та інші порушення, які впливають на правильне технічне виконання рухів і призводять до пошкоджень окремих ланок опорно-рухового апарата. Мета: розробити комплекс засобів і спеціальних вправ для відновлення спортивної працездатності висококваліфікованого спортсмена, що спеціалізується в метанні диска, після перелому плеснової кістки. Методи. Розроблено програму послідовних реабілітаційних впливів, що включає використання спеціального обладнання та комплексу вправ для м'язів стопи. Для впливів на м'язи стопи і підошви застосовувалося наступне обладнання та методи: ящики з піском і гравієм, дерев'яні конструкції трикутної форми для ходьби по похилій площині, контрастні ванночки, валики, каталки, масажери для відновного і мобілізаційного масажу м'язів підошви, спеціальні вкладиші в спортивне взуття для корекції реактивних властивостей м'язів стопи та ін. Застосовано програму послідовних реабілітаційних впливів тривалістю 4 тижні, що включала виконання за допомогою представленого обладнання комплексу вправ для м'язів рук, тулуба, таза, передньої і задньої поверхні стегон обох ніг, психомоторні вправи, відновлювальний, лікувальний і спортивний масаж, імітаційні вправи дискобола, обертання на опорній нозі, ідеомоторне тренування. Для стабілізації гомілковостопного суглоба, створення технічних умов повороту і фінальної, «опорної» позиції при метанні полегшених снарядів, при виконанні обертань на опорній нозі з незначною супінацією лівої стопи проводили кінезіотейпування на попередньо обгорнуту стрічкою «Coban» стопу.  Результати. Показано відновлення спеціальної працездатності спортсмена в більш короткі (близько 4-х тижнів замість звичайних 6-ти) терміни після травми. Висновок. Розроблений комплекс лікувально-реабілітаційних засобів і тренувальних режимів підготовки, застосування якого дозволило спортсмену увійти до складу збірної команди країни для участі в Олімпійських іграх, успішно виступити і встановити рекорд.
Ключові слова: плеснова кістка, перелом, відновлення, спортсмен.

Повний текст статті (рос, pdf)


Н.Б. Петренко, М.М. Філіппов
Застосування засобів арт-терапії у фізичній реабілітації дітей 4-6 років з мовними відхиленнями
Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ

Відомо, що мовні дефекти призводять до ускладнень пізнавальної діяльності, формуванню неврологічних порушень, замкнутості і відчуженню, обмеженню спілкування з однолітками Мета роботи: розробити методику та оцінити ефективність застосування засобів арт-терапії у фізичній реабілітації дітей 4–6 років з мовними відхиленнями. Методи. Спостереження за фізичним станом і когнітивним розвитком проведено протягом навчального року у 3-х групах дітей (n = 97): двох – з мовними відхиленнями (контрольній і основній) і групі здорових дітей. В контрольній і в групі здорових проводили танцювально-хореографічні заняття за програмою «Дитяча хореографія», яка рекомендована МОН України, в основній – із включенням в цю програму комплексу розроблених інноваційних засобів і підходів. Оцінювали психомоторні і когнітивні функції відповідно до інформованої згоди батьків за допомогою тестів, що визначають координацію рухів, швидкість їх виконання, вербальне мислення (методика Я. Їрасека). Проводили статистичний і кластерний аналіз результатів за допомогою програмного пакету STATІSTІCA 10.0. Результати. Встановлено, що діти з мовними відхиленнями відстають від здорових як у фізичному розвитку, так і в вербальному мисленні, для них характерна критична оцінка своєї мовної недостатності. Показано ефективність застосованих прийомів арт-терапії не тільки для  психофізичного і когнітивного розвитку, але  й для корекції мовних порушень, а також  інтелектуального та емоційного розвитку дітей дошкільного віку. Висновок. Встановлено позитивні мовні зміни, а також сприятливий характер змін психофізичного розвитку і когнітивних функцій дітей 4–6 років під впливом занять з використанням розробленої танцювально-корекційної програми.
Ключові слова: діти 4–6 років, мовні порушення, психомоторні якості, когнітивні функції, засоби  арт-терапії.

Повний текст статті (pdf)


А.В. Клименко,  В.А. Пастухова, С.П. Краснова, М.М. Філіппов
Вплив біологічно активної харчової добавки СБС на кисеньтранспортну функцію крові та працездатність юних спортсменів
Київський університет ім. Бориса Грінченка, Київ; Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ

При інтенсивних тренуваннях у спортсменів можна спостерігати значні втрати мінеральних елементів, в тому числі прихований дефіцит заліза, який є основним елементом гемоглобіну й міоглобіну. Це, у свою чергу, може впливати на кисеньтранспортну функцію крові та тканинний метаболізм. Мета: дослідити вплив на працездатність юних спортсменів біологічно активної харчової добавки – сухої білкової суміші (СБС, ТУ 49 960-83), оцінити її вплив  на розширення адаптаційних резервів організму до дії гіпоксії навантаження, що розвивається при м'язовій діяльності,  зокрема  на кисеньтранспортну функцію крові, максимальне споживання кисню (МСК) і фізичну працездатність, виразність метаболічних зрушень після роботи. Методи. Обстежено 2 групи юних спортсменів-футболістів 15-17 років (основну і контрольну), учнів школи-інтернату спортивного профілю м. Києва. Спортсмени основної групи щоденно протягом місяця на тлі стандартного харчування вживали 100 г десерту, що містив СБС до 20% від маси, футболісти контрольної групи – ідентичний десерт без додавання СБС. В динаміці дослідження  визначали вміст еритроцитів і концентрацію гемоглобіну (Hb)  у крові, максимальне споживання кисню (МСК), максимальний кисневий пульс, параметри кислотно-основного стану  крові, показники працездатності (PWC170,  PWCmax, Вт/пульс). Результати. Після вживання СБС встановлено поліпшення у спортсменів  кисеньтранспортної функції крові, що відображалося в досягненні більш високих величин МCК, підвищенні фізичної працездатності: PWC170 - на 14%, PWCmax – на 20%, зменшенні   метаболічних порушень  кислотно-основного стану крові. В групі контролю істотних змін цих показників за період спостереження не було виявлено. Висновок. Вживання спортсменами СБС  здійснювало позитивний вплив на економізацію діяльності системи доставки кисню до тканин, сприяло  підвищенню працездатності, зниженню метаболічних зрушень, що могло свідчити про  зростання стійкості організму до дії гіпоксії навантаження.
Ключові слова. Суха білкова суміш (СБС), спортсмени, кисеньтранспортна функція крові, фізична працездатність.

Повний текст статті (pdf)


Л.А. Мись, Ю.В. Гошовська,  Р.А. Федічкіна, Н.А. Струтинська, В.Ф. Сагач
Ефект піридоксаль-5-фосфату на функцію ізольованого серця старих щурів при ішемії-реперфузії
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ

В дослідженнях на ізольованих серцях щурів, перфузованих за методом Лангендорфа, вивчали ефект стимуляції синтезу ендогенного газового медіатора сірководню (H2S) при ішемії-реперфузії міокарда (20 хв / 40 хв). Досліджували вплив кофактора H2S-синтезуючих ферментів - піридоксаль-5-фосфату (П5Ф) на вміст H2S у тканинах серця старих тварин. П5Ф вводили per os старим щурам з розрахунку 0,7 мг/кг впродовж 14 діб. Показано, що вміст Н2S у серці при старінні знижується вдвічі. Курсове введення П5Ф викликало достовірне підвищення його вмісту до значень у дорослих тварин. Встановлено, що застосування кофактора H2S-синтезуючих ферментів зменшувало реперфузійні порушення функції серця та сприяло відновленню скоротливої активності міокарда ізольованого серця старих щурів після ішемії. Таким чином, двотижневе введення П5Ф збільшило вміст Н2S у такнинах серця старих тварин і проявило кардіопротекторну дію в умовах ішемії-реперфузії.
Ключові слова: піридоксаль-5-фосфат, сірководень, ізольоване серце, ішемія-реперфузія, старіння.

Повний текст статті (pdf)



ЮВІЛЕЇ

М.І. Василенко, А.Г. Портниченко
Володимир Ілліч Козявкін (до 70-річчя)

Повний текст статті (pdf)